.jpg)
Абсцес— це обмежене вогнище запалення, що являє собою порожнину, заповнену гнійним вмістом (сумішшю лейкоцитів, відмерлих тканин та бактерій), оточену захисною капсулою зі сполучної тканини.
Абсцеси можуть виникати практично у будь-якій частині тіла тварини. У ветеринарній практиці найчастіше виділяють чотири основні локалізації патологічного процесу, кожна з яких має свої особливості розвитку.
Локалізація абсцесів у собак
1. Зубний (періапікальний) абсцес
Розвивається через запущену інфекцію в корені зуба. Інфекційний процес поступово руйнує кісткову лунку навколо кореня, викликаючи сильне запалення та набряк ясен. Найчастіше страждає четвертий премоляр верхньої щелепи, через що набряк може візуально проявлятися на морді прямо під оком собаки.
2. Абсцеси шкіри та підшкірної клітковини
Зазвичай стають наслідком механічних травм: укусів інших тварин під час бійок, проколів трісками, склом, сухою травою (остюками) або шипами рослин на прогулянці. Якщо поверхнева рана швидко затягується, всередині залишаються заблокованими бактерії та бруд, що призводить до формування болючої припухлості, наповненої рідиною.
До цієї ж категорії можна віднести гострий вологий дерматит («хот-спот»), який часто з'являється через алергію: собака сильно розлизує та розчісує місце свербежу, заносячи в шкіру бактеріальну або дріжджову інфекцію.
3. Абсцес анальних залоз
У собак з боків від анального отвору розташовані невеликі мішечки (параанальні залози), секрет з яких у нормі виділяється під час спорожнення кишківника. Якщо секрет стає занадто густим, протоки закупорюються. Рідина продовжує накопичуватися, застоюється, інфікується і перетворюється на вкрай болючий абсцес, який з часом може прорвати назовні.
4. Інфіковані пухлини
Іноді абсцес формується всередині злоякісного або доброякісного новоутворення. Це відбувається, коли пухлина росте занадто швидко і її внутрішні тканини починають відмирати (некротизуватися) через брак кровопостачання. Власники можуть помічати, що стара пасивна шишка на тілі вихованця різко збільшилася, стала гарячою та болючою.
Симптоми: як зрозуміти, що у собаки абсцес?
Клінічна картина багато в чому залежить від місця розташування вогнища інфекції:
- При зубному абсцесі: у собаки з'являється виражений неприємний запах з пащі, рясно тече слина (іноді з домішкою крові). Тварина відмовляється від сухого корму та твердих ласощів, перестає гризти улюблені іграшки, може терти морду лапою. На морді з боку ураженого зуба помітна щільна припухлість.
- При шкірному абсцесі: під шерстю намацується щільна або, навпаки, розм'якшена («флуктуюча») шишка. Шкіра на ній гаряча, а сам дотик викликає у собаки різкий біль (вона може заскавуліти або проявити агресію). Якщо уражена лапа, собака починає помітно шкутильгати.
- При абсцесі анальних залоз: вихованець часто і ретельно вилизує зону під хвостом, «їздить» попою по килиму або траві (намагаючись зняти свербіж і біль), відчуває явні труднощі та болючість під час дефекації.
Діагностика та лікування у ветеринарній клініці
При підозрі на абсцес собаку необхідно якнайшвидше показати ветеринарному лікарю. Для точної діагностики може знадобитися аспіраційна біопсія (взяття вмісту шишки через голку), щоб виключити інші види новоутворень. При підозрі на проблеми з зубами проводиться рентген щелепи під седацією.
Процес лікування включає такі етапи:
- Дренування. Лікар розкриває дозрілий абсцес, повністю вичищає гній та промиває порожнину антисептичними розчинами. У запущених випадках встановлюється дренаж для відтоку екссудату.
- Усунення першопричини. Якщо це зубний абсцес — знадобиться лікування або екстракція (видалення) хворого зуба. Якщо причиною стало стороннє тіло (тріска, остюк) — його обов'язково вилучають із тканин.
- Медикаментозна терапія. Собаці в обов'язковому порядку призначається курс системних антибіотиків для боротьби з інфекцією, а також протизапальні та знеболювальні препарати для полегшення загального стану.