Інфекційний трахеобронхіт - заразне респіраторне захворювання
Один із збудників інфекційного трахеобронхіту у собак може бути аденовіруси 1-2 типів. Інфекційний трахеобронхіт найчастіше зустрічається у місцях скупчення тварин (майданчики для вигулу тварин, зоомагазини, дослідні лабораторії). Захворювання зустрічається у будь-якому віці, але протікає особливо важко у цуценят віком від 6 тижнів до 6 місяців. До захворювання схиляють вроджені аномалії розвитку дихальної системи, хронічний бронхіт, бронхоектази.
Діагностика
Виразність клінічних симптомів залежить від ступеня ураження дихальної системи та віку собаки. Іноді захворювання проявляється лише кашлем. В інших випадках розвивається важка, загрожує життю пневмонії.
Найчастіший прояв неускладненого інфекційного трахеобронхіту – кашель, який з'являється через 4 дні після контакту зі збудником. Він може бути сухим чи вологим, грубим чи м'яким. Іноді пароксизм кашлю супроводжується виділенням мокротиння, блюванням. Кашель провокують збудження, фізичне навантаження, зміну температури або вологості повітря, що вдихається, тиск на область трахеї.
Тяжкий трахеобронхіт супроводжується лихоманкою (39-40 С), анорексією та вологим (продуктивним) кашлем. Іноді спостерігаються виділення з носа, сонливість, задишка, зниження толерантності до фізичного навантаження. Дихальні шуми зазвичай не змінені, у деяких випадках вислуховуються бронхіальне дихання, крепітація, рідше хрипи.
Для встановлення правильного діагнозу слід виключити неінфекційні причини кашлю. Клінічно встановити тип збудника інфекційного трахеобронхіту неможливо. У діагностиці допомагають дані анамнезу, відомості про проведені щеплення.
Лабораторні та інші методи дослідження
На ранній стадії захворювання виявляють зменшення числа лейкоцитів у периферичній крові, характерні для трахеобронхіту вірусної етіології. При розвитку пневмонії відзначають нейтрофільний лейкоцитоз зі зрушенням формули вліво. Біохімічний аналіз крові та клінічний аналіз сечі зазвичай без відхилень від норми.
Рентгенологічне дослідження грудної клітки при неускладненому інфекційному трахеобронхіті не виявляє характерних змін, але дозволяє виключити низку неінфекційних причин кашлю. При розвитку пневмонії рентгенологічно виявляють осередкове чи дифузне затемнення.
У разі важкого трахеобронхіту показано бронхоскопію, потрібно взяти змив із трахеї або виконати бронхоальвеолярний лаваж. Отриману рідину бактеріологічно досліджують з визначенням чутливості мікрофлори до антибіотиків.
При патологоанатомічному дослідженні у легенях, уражених вірусом парагрипу собак, виявляють петехіальні крововиливи. Методом флуоресценції можна виявити вірус у циліндричних епітеліальних клітинах бронхів та бронхіол. Для інфекції, викликаної аденовірусом собак другого типу, типовими є великі внутрішньоядерні включення в епітеліоцитах бронхів та альвеол, які виявляється протягом 1 місяця і більше після перенесеного захворювання.
У випадках трахеобронхіту, викликаного бордетелами або іншими бактеріями, виявляють ознаки гнійного бронхіту, трахеїту та риніту, збільшення бронхіальних, середостінних та заглоточних вузлів. При мікроскопічному дослідженні слизу виявляють численні мікроорганізми.
Лікування
Не ускладнений інфекційний трахеобронхіт лікують амбулаторно. При розвитку ускладнень (особливо пневмонії) показана госпіталізація. Фізичне навантаження обмежують на 2-3 тижні при неускладненому трахеобронхіті; в ускладнених випадках показано спокій до зникнення рентгенологічних ознак пневмонії. Необхідно забезпечити хороше годування тварини. Собаки, хворі на інфекційний трахеобронхіт, становлять небезпеку для інших тварин, тому їх слід ізолювати.
Лікування неускладненого бронхіту починають з амоксициліну, потенційованого клавулановою кислотою (амоксиклав). При тяжкому перебігу ефективний гентаміцин, цефалоспорини 1-го покоління або енрофлоксацин. Терапію продовжують щонайменше 10 днів, до зникнення рентгенологічних ознак пневмонії.
З метою полегшення симптомів трахеобронхіту призначають парові інгаляції, ізотонічний розчин хлориду натрію за допомогою небулайзера 3 рази на день. При гучних хрипах показані бронходилататори. Чи не ускладнений інфекційний трахеобронхіт при адекватній терапії зазвичай завершується через 10-14 днів. Якщо кашель триває більше 2 тижнів у діагнозі слід сумніватися. Тривалість тяжкого трахеобронхіту становить 2-5 тижнів. Через 14 днів після зникнення клінічних проявів слід повторити рентгенологічне дослідження грудної клітки.