Себорея у собак— це поширений дерматологічний стан, зумовлений порушенням процесу зроговіння клітин шкіри та надлишковим виробленням шкірного сала (себуму) сальними залозами.
Важливо розуміти, що себорея рідко є самостійною хворобою. Найчастіше це яскравий клінічний симптом, який сигналізує про приховані патології, що розвиваються всередині організму вихованця.
Види себореї у собак
1. Суха себорея (Seborrhea Sicca)
Характеризується тьмяним станом шерсті, сухістю шкіри та утворенням великої кількості дрібних білих або сірих лусочок (лупи). Шерсть при цьому може виглядати млявою та легко випадати.
2. Жирна (масляниста) себорея (Seborrhea Oleosa)
Шкіра та шерстний покрив стають маслянистими на дотик. Надлишок себуму склеює лусочки у щільні жовтуваті кірки, а від самої тварини йде стійкий, різкий і неприємний запах (прогірклого жиру або застояного «собачого запаху»).
3. Змішана себорея
Найбільш поширена форма, за якої на різних ділянках тіла однієї й тієї ж собаки одночасно проявляються ознаки як сухої, так і жирної форми (наприклад, суха лупа на спині та жирні кірки в складках шкіри, на животі або у вухах).
Причини виникнення: чому вона з'являється?
Усі тригери захворювання ветеринарні дерматологи ділять на дві великі категорії:
Первинна (ідіопатична) себорея
Це генетично обумовлене спадкове захворювання, при якому порушується нормальний цикл оновлення клітин шкіри. Перші ознаки проявляються у молодому віці (зазвичай до 2 років). До первинної себореї існує виражена породна схильність у таких собак:
- Американський та англійський кокер-спанієлі;
- Вест-хайленд-уайт-тер'єр;
- Бассет-хаунд;
- Лабрадор-ретривер;
- Англійський спрингер-спанієль.
Вторинна себорея
Розвивається як супутній симптом на тлі інших внутрішніх порушень або зовнішніх факторів. Це найчастіша причина звернення до клініки. Її можуть спровокувати:
- Алергія: харчова непереносимість, атопічний дерматит, алергічна реакція на укуси бліх.
- Паразити: коростяні кліщі (Demodex, Sarcoptes), волосоїди, воші.
- Ендокринні патології: гіпотиреоз, синдром Кушинга, цукровий діабет.
- Інфекції: вторинне обсіменіння шкіри патогенними бактеріями або дріжджовими грибками Malassezia.
- Незбалансоване харчування: дефіцит незамінних жирних кислот Омега-3 і Омега-6, нестача вітамінів А і Е, годування низькоякісними кормами.
Симптоми себореї: на що звернути увагу власнику?
Окрім очевидної зміни структури шерсті та появи лусочок, себорея супроводжується такими клінічними ознаками:
- Виражене лущення шкіри (особливо в області хребта, на шиї, хвості та вушних раковинах);
- Сильний шкірний свербіж — собака постійно чухається, лиже лапи, гризе основу хвоста або треться об меблі;
- Почервоніння шкіри (еритема) та поява множинних розчісувань;
- Локальне або дифузне випадіння шерсті (алопеція);
- Потовщення та потемніння шкіри (ліхенізація) у місцях хронічного запалення;
- Специфічний неприємний запах від шкіри, який не зникає навіть одразу після купання.
Діагностика та лікування у ветеринарній клініці
Спроби лікувати себорею «навмання» або тільки косметичними шампунями не принесуть стійкого результату. Для успішної терапії необхідно виявити прихований триггер. Ветеринарний дерматолог проводить комплексну діагностику: бере глибокі та поверхневі зішкріби шкіри, робить цитологічний аналіз мазків-відбитків, проводить трихоскопію та призначає аналізи крові.
Схема лікування завжди комплексна і включає в себе:
- Усунення основного захворювання. Лікування паразитарної інвазії, терапія гормональних порушень, виключення алергенів з раціону (підбір дієти).
- Місцева терапія (регулярний догляд). Застосування спеціалізованих ветеринарних шампунів, мусів та кондиціонерів. При сухій формі використовуються засоби з м'яким зволожуючим ефектом (що містять сірку, саліцилову кислоту). При жирній себореї необхідні кератолітичні шампуні (з бензоїлпероксидом або етиллактатом) для глибокого очищення пор і контролю мікрофлори.
- Системне лікування. При приєднанні бактеріальної або грибкової інфекції призначається курс антибіотиків або протигрибкових препаратів. Для зняття муcurrent свербежу застосовуються сучасні таргетні протисвербіжні засоби.
- Підтримка бар'єрної функції шкіри. Призначення добавок з Омега-3 і Омега-6 жирними кислотами, використання крапель на холку, що відновлюють ліпідний шар шкіри.