Собаки, що не линяють

Собак, які зовсім не втрачають шерсть, не існує: кожна волосина має свій життєвий цикл. Але в деяких порід шерсть росте довго, а відмерлі волоски не розлітаються по квартирі, а залишаються в кучерях чи шнурах до розчісування або стрижки. Саме таких собак і називають «неліняючими».

У цій добірці зібрано породи з нашого каталогу з мінімальним рівнем линяння за даними карток порід. Тут є і декоративні компаньйони для квартири, і великі пастуші собаки зі шнуровою шерстю, і безшерсті породи.

Чи бувають гіпоалергенні собаки

Термін «гіпоалергенна порода» умовний. Алергію викликає не сама шерсть, а білки, що містяться в лупі, слині та сечі собаки. Порода, яка мало линяє, розносить по дому менше шерсті з цими алергенами, тому багатьом алергікам із нею легше. Але гарантії немає: реакція індивідуальна і може відрізнятися навіть на двох собак однієї породи. Перед тим як брати цуценя, проведіть кілька годин поруч з дорослими собаками обраної породи і порадьтеся з алергологом.

Догляд за шерстю, яка не линяє

• Регулярне розчісування. Кучерява й шовковиста шерсть швидко збивається в ковтуни, якщо її не вичісувати кілька разів на тиждень.
• Стрижка. Пуделю, бішону, мальтезу та йоркширу потрібен грумінг приблизно раз на 1–2 місяці.
• Шнурова шерсть. Комондор, пулі й бергамська вівчарка потребують особливого догляду: шнури розділяють руками, а миття і сушіння займають багато часу.
• Безшерсті породи. Голій шкірі потрібні захист від сонця, зволоження та одяг у холодну погоду.

Коротко про кожну породу

Мало линяюча порода — це не менше турбот, а інші турботи: замість щоденного прибирання шерсті вам доведеться регулярно розчісувати і стригти улюбленця. Оцініть, скільки часу ви готові на це витрачати, і подивіться частоту догляду в таблиці.